Поради психолога батькам з виховання дітей.
«Виховання дітей це ризикована справа, бо в разі удачі остання придбана ціною великої праці та турботи, а в разі невдачі горе незрівнянно ні з яким іншим». Для досягнення успіху потрібно, щоб дитина правильно пройшла періоди виховання ( до 5-6 років, з 7 до 16 років ). Якщо до 16-ти років не налагодили стосунків з дитиною, то навіть із дуже добрими психологами це зробити буде практично неможливо. І дуже дорого. Значно дешевше використовувати знання психолога в період 3 - 7 років.
Особливості виховання дітей від 3 до 7 років.
На початковому етапі від 2 до 3 років формується засвоєння дитиною понять "можна", "не можна", "треба". В період від 3 до 4 років дитина вчиться пристосовуватися до будь-яких обставин, адаптуватися до будь-якого середовища. Дитина наслідує сильного і якщо в сім’ї сильний великодушний, такою швидше всього й буде дитина, і навпаки.
Після досягнення трьох років у дітей при правильному вихованні проявляється стид і совість. Неправильним вихованням можна пригнітити розвиток цієї тендітної якості, зробити дитину безсоромним егоїстом. Немає стиду - людина безвідповідальна, брехлива, непостійна, відповідно немає порядної людини. Якщо немає стиду то не буде ні сина, ні дочки, а в майбутньому - ні чоловіка, ні жінки, ні батька, ні матері.
Чотирьохрічна дитина повинна оцінювати свої вчинки з позицій добра і зла. Відповідно психічно повноцінна дитина не буде спричиняти біль іншому, мучити тварин. Якщо ж такі дії мають місце і робляться свідомо то маємо перші признаки поганого виховання.
В 5-6 років закінчується первісне базове фундаментальне виховання. Дитина цього віку багато в чому вже особистість. Батьки першими зустрічають її і проходять поряд з нею ці 5 років. Якими вони з’являються перед дитиною, таким вона й уявляє собі світ, людей, відношення до себе і відношення до інших людей. Якими були перші враження від життя, така й дитина. Як живуть батьки - мирно чи конфліктно, одухотворене чи їх потреби бідні - такі і перші, найважливіші враження від життя у дитини.
Шестирічна дитина нерідко розуміє дорослих людей більше, ніж вони розуміють її, і страждає від їх нерозуміння. Нерідко матері чітко пам’ятають, як дитина розвивалась, росла, поправлялась, чим хворіла. Але питання: "Яка ваша дитина за характером, що вона за людина?" - ставить їх в безвихідь. Як же вони виховували, не знаючи власного сина чи дочку?
Особливості виховання дітей від 7 до 16 років.
Більшість проблем в вихованні дітей батьками, полягає в помилках виховання дітей. Зокрема в їх несвоєчасному виходу з рівня дитинства ( 6 - 7 років ) на рівень служіння та поваги батьків. Як результат отримуємо дуже серйозну проблему дитячого інфантилізму. Поради, як цього уникнути.
Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте
коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі
помити посуд».
Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри),
так і життєві (обговорення сімейних проблем).
Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни,
орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму
на той й на інший продукт).
Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки
дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми
обов’язково поговоримо на цю тему».
Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з
однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї
правильну життєву позицію.
Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку,
кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб
дитина почувала, що вам це цікаво.
Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не
згасне.
Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для
взаєморозуміння.
Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково
вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша
дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди
пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини
зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Якщо батьки не мали часу займатися дитиною і починають дисциплінувати дитину уже після 16-ти років, то вона стане їх ворогом або їх обманюватиме.